розкраюватися
РОЗКРАЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКРАЯТИСЯ, ається, док. 1. розм. Намагатися всюди встигнути, виконувати або прагнути зробити багато справ одразу. Я не раз чув від своєї мами, від бабусі, як вони говорили, - не виправдуючись, а з жалем, - мовляв, я не маю десять рук, не можу розкраятися на п'ять частин! (Томч., Готель.., 1960, 61).
@ Розкраюється (розкрається) серце чиє, у кого; Розкраюється (розкрається) душа чия, у кого - хто-небудь відчуває біль, горе, страждання і т. ін.
2. тільки недок. Пас. до розкраювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкраююся | розкраюємося |
2 особа | розкраюєшся | розкраюєтеся |
3 особа | розкраюється | розкраюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкраюватимуся | розкраюватимемося |
2 особа | розкраюватимешся | розкраюватиметеся |
3 особа | розкраюватиметься | розкраюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкраювався | розкраювалися |
Жіночий рід | розкраювалася | |
Середній рід | розкраювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкраюймося | |
2 особа | розкраюйся | розкраюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкраюючись | |
Минулий час | розкраювавшись |