розморювати
РОЗМОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМОРИТИ, морю, мориш, док., перех. Викликати стан млявості, розслабленості, сонливості. Душна хата, заповнена випарами всяких напитків,.. ще більше розморювала п'яних людей (Хотк., Довбуш, 1965, 244); Почнеш пити на привалах, тоді вже розморить тебе, розкиснеш, і вже не піхота з тебе - кисіль (Гончар, Людина.., 1960, 80); // безос. Микола схоплюється з ліжка і хвилину хитається, мов п'яний, - його розморило у сні (Гжицькпй, У світ .., 1960, 128).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розморюю | розморюємо |
2 особа | розморюєш | розморюєте |
3 особа | розморює | розморюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розморюватиму | розморюватимемо |
2 особа | розморюватимеш | розморюватимете |
3 особа | розморюватиме | розморюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розморював | розморювали |
Жіночий рід | розморювала | |
Середній рід | розморювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розморюймо | |
2 особа | розморюй | розморюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розморюючи | |
Минулий час | розморювавши |