розточник
РОЗТОЧНИК, а, ч. Те саме, що розточувальник. Синові пощастило виконати мудрий житейський заповіт батька. Токар, шліфувальник, фрезерувальник, розточник, свердлувальник, слюсар... У всіх цих спеціальностях він - майстер високого класу (Роб. газ., 9. IX 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розточник | розточники |
Родовий | розточника | розточників |
Давальний | розточникові, розточнику | розточникам |
Знахідний | розточника | розточників |
Орудний | розточником | розточниками |
Місцевий | на/у розточнику, розточникові | на/у розточниках |
Кличний | розточнику | розточники |