розціловувати
РОЗЦІЛОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦІЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Довго, міцно цілувати. Любов Максимівна розцілувала дівчат і Андрійка, а Іванові потисла руку міцно й приязно (Собко, Звич. життя, 1957, 24); Хотілось схопити її, як дитину, на руки, приголубити, розцілувати (Іщук, Вербівчани, 1961, 334).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розціловую | розціловуємо |
2 особа | розціловуєш | розціловуєте |
3 особа | розціловує | розціловують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розціловуватиму | розціловуватимемо |
2 особа | розціловуватимеш | розціловуватимете |
3 особа | розціловуватиме | розціловуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розціловував | розціловували |
Жіночий рід | розціловувала | |
Середній рід | розціловувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розціловуймо | |
2 особа | розціловуй | розціловуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розціловуючи | |
Минулий час | розціловувавши |