розщілина
РОЗЩІЛИНА, РОЗЩЕЛИНА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що ущелина. В гаю озвались урвища високі - І вирнули з розщелин козаки (Стельмах, V, 1963, 120); Про таємничі й зловісні легенди нагадували.. кожна розщелина, кожний карниз, кожний зацвілий мохом камінь (Ле, Опов. та нариси, 1950, 82).
2. Велика тріщина, щілина в чому-небудь. Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю і п'ялися вгору, приглушуючи іншу рослинність на камінному грунті (Ле, Клен. лист, 1960, 88); Вона [земля] так потріскала, що вільно руку встромиш у розщелину серед дороги, а в полі, то й кулака (Кучер, Прощай.., 1957, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розщілина | розщілини |
Родовий | розщілини | розщілин |
Давальний | розщілині | розщілинам |
Знахідний | розщілину | розщілини |
Орудний | розщілиною | розщілинами |
Місцевий | на/у розщілині | на/у розщілинах |
Кличний | розщілино | розщілини |