рукавичник
РУКАВИЧНИК, а, ч. Майстер, що виготовляє рукавиці, рукавички.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рукавичник | рукавичники |
Родовий | рукавичника | рукавичників |
Давальний | рукавичникові, рукавичнику | рукавичникам |
Знахідний | рукавичника | рукавичників |
Орудний | рукавичником | рукавичниками |
Місцевий | на/у рукавичнику, рукавичникові | на/у рукавичниках |
Кличний | рукавичнику | рукавичники |