свинець
СВИНЕЦЬ, нцю, ч. 1. Важкий м'який легкоплавкий метал синювато-сірого кольору. Вулкан, до кузні дочвалавши, Будить зачав всіх ковалів; Свинець, залізо, мідь зібравши, Все гріти зараз ізвелів (Котл., І, 1952, 209); Найбільш вживаним матеріалом для захисту від рентгенівського проміння є свинець (Рентгеногр. мет., 1959, 59); Одним в найдавніших видів ювелірного ремесла на Русі було оздоблення срібних виробів черню. Для одержання черні готували спеціальний порошок, до складу якого входили срібло, свинець, мідь, сірка, поташ, бура, сіль (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 420); * Образно. Холодним свинцем наливаються води, і важко їх плин берегам пронести (Перв., II, 1948, 18); Очі Вогневика звузились, налилися свинцем. Він затиснув тонкі сухі губи, якось спідлоба дивився на Чубенка (Збан., Малин. дзвін, 1958, 262); * У порівн. Візьмеш стебло жита в руку, колос, ніби свинець, важкий, до землі хилиться (Десняк, Опов.., 1951, 27).
@ Голова (руки, ноги і т. ін. ) [мов (немов)] свинцем налита (налиті, налилася, налилися) - про відчуття важкості у голові, руках, ногах і т. ін. [Вовк:] Голова свинцем налита, Даль туманом оповита (Фомін, Вибр., 1958, 248); Непереможна дрімота напосідала все міцніше й міцніше,.. млосно сповивала небезпечними тенетами все тіло, наповнювала голову важким свинцем (Донч., II, 1956, 65).
2. перен. Куля. Він тут упав, свинцем пробитий в груди, до скорбних трав приникнувши чолом (Гонч., Вибр., 1959, 290); // у знач. збірн. Кулі. - На бриючім бувало пролетиш,- прочешеш раз, прочешеш знов удруге, сипнеш свинцю (Гонч., Вибр., 1959, 155).
Свинцем поливати (всівати і т. ін. ) - обстрілювати суцільною чергою. А з дерев, із засідок наші їх [карателів] свинцем поливали (Мур., Бук. повість, 1959, 185); Всівав свинцем безжальним штурмовик Завмерлий берег і завмерлу воду (Перв., II, 1958, 212).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свинець | свинці |
Родовий | свинцю | свинців |
Давальний | свинцеві, свинцю | свинцям |
Знахідний | свинець | свинці |
Орудний | свинцем | свинцями |
Місцевий | на/у свинці | на/у свинцях |
Кличний | свинцю | свинці |
свинцевий
СВИНЦЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до свинець 1. Свинцевий зливок; * У порівн. На непокриту старечу голову впала важка, мов свинцева, крапля дощу... (Чорн., Визвол. земля, 1959, 121); // Який має у своєму складі свинець або його хімічні сполуки; багатий на свинець. Найбільш важливим матеріалом для захисту від рентгенівського проміння є свинець. Використовується також свинцеве скло, свинцева гума (Рентгеногр. мет., 1959, 59); Місце виходу провода або троса із з'єднувача фарбують свинцевим суриком, розведеним на натуральній оліфі (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 123); Він таки виконав свою обіцянку й довів мандрівників до свинцевого родовища (Донч., II, 1956, 59); // Зробл. із свинцю. Якщо добре очищену свинцеву пластинку міцно притиснути до золотої, то через деякий час пластинки спаяються (Фізика, II, 1957,17); У старовину важливі князівські листи і державні послання запечатували свинцевими печатками (Веч. Київ, 27.IX 1962, 3); Нав'ючують [інженер-механік і мічман] на спину Рязанова два свинцеві вантажі, чіпляють балони з киснем, закріплюють кисневий мішок (Логв., Давні рани, 1961, 43); // Пов'язаний з дією свинцю. При роботі в мідницьких відділеннях є небезпека свинцевих інтоксикацій (Лікар. експертиза.., 1958, 144); // Пов'язаний із видобутком і обробкою свинцю. Свинцева промисловість; Свинцевий завод.
^ Свинцевий блиск - мінерал кристалічної будови темно-сірого кольору з металевим блиском. Найважливіша руда, з якої добувають свинець,- свинцевий блиск (Заг. хімія, 1955, 575).
2. Темно-сірий, кольору свинцю. Море було свинцеве й похмуре (Тулуб, Людолови, І, 1957, 292); Свинцеві хмари затягнули небо (Підс., Віч-на-віч, 1962, 97).
3. перен. Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості і т. ін.; важкий. - А де ваш товариш? - Що?- підняв хлопець важку свинцеву голову (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 139); // Який виражає суворість, похмурість, гнів (про погляд, очі). Унтер окинув його якимсь холодним, свинцевим поглядом і зненацька вдарив великим кулаком по обличчю (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 252).
@ Свинцевий сон - міцний сон змученої людини. Я похилився на стіл і задрімав свинцевим сном (Мик., II, 1957, 71).
4. Прикм. до свинець 2. На козаків із сусідніх куртин сипався густий свинцевий дощ (Добр., Очак. розмир, 1965, 142); З Буди німецькі гармати все частіше б'ють по Дунаю.. Свинцевий град сіконув повітря (Гончар, I, 1954, 261).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | свинцевий | свинцева | свинцеве | свинцеві |
Родовий | свинцевого | свинцевої | свинцевого | свинцевих |
Давальний | свинцевому | свинцевій | свинцевому | свинцевим |
Знахідний | свинцевий, свинцевого | свинцеву | свинцеве | свинцеві, свинцевих |
Орудний | свинцевим | свинцевою | свинцевим | свинцевими |
Місцевий | на/у свинцевому, свинцевім | на/у свинцевій | на/у свинцевому, свинцевім | на/у свинцевих |