сизоперий
СИЗОПЕРИЙ, а, е. 1. Який має сизе пір'я; із сизим пір'ям. Сизоперий птах; * Образно. В нас нема відмітки на папері, І не каже в паспорті печать Про світанки й ночі сизопері (Мал., Серце.., 1959, 101).
2. у сполуч. з ім. голубка, орел і т. ін., нар.-поет. Уживається як ласкаве найменування людини (перев. при звертанні). - Де вже, щоб мої сини та не помирилась! на цілому світі нема таких слухняних дітей, як мої сизопері орли! - хвалилась Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 282); [Ялина:] А хто це? [Юліан:] Я, моя голубко сизопера, іди сміло! (К.-Карий, II, 1960, 88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сизоперий | сизопера | сизопере | сизопері |
Родовий | сизоперого | сизоперої | сизоперого | сизоперих |
Давальний | сизоперому | сизоперій | сизоперому | сизоперим |
Знахідний | сизоперий, сизоперого | сизоперу | сизопере | сизопері, сизоперих |
Орудний | сизоперим | сизоперою | сизоперим | сизоперими |
Місцевий | на/у сизоперому, сизоперім | на/у сизоперій | на/у сизоперому, сизоперім | на/у сизоперих |