синцитій
СИНЦИТІЙ, -я, ч. Тип будови тканин у тварин, що має неповне розмежування клітин; одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів; під синцитієм здебільшого розуміють сітчасту структуру – сукупність ядерно-протоплазматичних ділянок, з'єднаних перемичками протоплазми.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | синцитій | синцитії |
Родовий | синцитію | синцитіїв |
Давальний | синцитієві, синцитію | синцитіям |
Знахідний | синцитій | синцитії |
Орудний | синцитієм | синцитіями |
Місцевий | на/у синцитії | на/у синцитіях |
Кличний | синцитію | синцитії |