сирник
СИРНИК, а, ч. Корж із сиром і приправами, а також пиріжок або млинець із начинкою з сиру. Масу [сиру] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста. Така сітка дуже прикрашає сирник (Укр. страви, 1957, 317); Сир із скислого молока використовують.. для вареників і сирників (Веч. Київ, 21.ІІІ 1968, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сирник | сирники |
Родовий | сирника | сирників |
Давальний | сирникові, сирнику | сирникам |
Знахідний | сирник | сирники |
Орудний | сирником | сирниками |
Місцевий | на/у сирнику | на/у сирниках |
Кличний | сирнику | сирники |