сирітонька
СИРІТОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Пестл. до сирітка 1. Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає (Бор., Тв., 1957, 97); Брат ходить, полює, Сестра вишиває; Брат годує сирітоньку, А та одягає (Рудан., Тв., 1959, 95); Дивіться, люди: з попелищ підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо сирітонькам своїм (Нагн., Пісня.., 1949, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сирітонька | сирітоньки |
Родовий | сирітоньки | сирітоньок |
Давальний | сирітоньці | сирітонькам |
Знахідний | сирітоньку | сирітоньок |
Орудний | сирітонькою | сирітоньками |
Місцевий | на/у сирітоньці | на/у сирітоньках |
Кличний | сирітонько | сирітоньки |