скульпторка
СКУЛЬПТОРКА, и, ж. Жін. до скульптор. Я буваю частіше тільки у дядини та ще у Старицьких (там тепер Зіна скульпторка..) (Л. Укр., V, 1956, 289); Скульпторка [В. Г. Мухіна] зуміла втілити в монументальні форми типові риси радянської людини (Вітч., 3, 1970, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скульпторка | скульпторки |
Родовий | скульпторки | скульпторок |
Давальний | скульпторці | скульпторкам |
Знахідний | скульпторку | скульпторок |
Орудний | скульпторкою | скульпторками |
Місцевий | на/у скульпторці | на/у скульпторках |
Кличний | скульпторко | скульпторки |