слабак
СЛАБАК, и, ч., розм. 1. Той, хто мас невелику фізичну силу. Здалеку Рубін здавався йому слабаком, але в міру того, як Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., Опов., 1959, 3).
2. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, силою волі. - Деяких наших сталеварів калічать оті, що з блокнотами та фотоапаратами по цеху швендяють.. Тямкуватай [тямкий] не зіпсується, а слабак - швидко (Рудь, Гомін.., 1959, 98).
3. перен. Людина, яка не має певних знань, навиків і т. ін. [Михайло:] Звідки у вас такі спортивні знання? [Поліна:] О, можете бути певні, я вам не який-небудь слабак (Собко, П'єси, 1958, 367).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | слабак | слабаки |
Родовий | слабака | слабаків |
Давальний | слабакові, слабаку | слабакам |
Знахідний | слабака | слабаків |
Орудний | слабаком | слабаками |
Місцевий | на/у слабаку, слабакові | на/у слабаках |
Кличний | слабаку | слабаки |