собкати
СОБКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Вигукувати «соб», повертаючи волів або коней ліворуч. Хто [з чумаків] на воликів собкав, хто покрикував на двох верблюдів та сумну віслючку, що плентала за валкою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 25).
2. ким, перен., розм. Те саме, що помикати 1. - Відколи світ стоїть, так ведеться, що багатії, як хотять, так і собкають бідаками (Чорн., Визвол. земля, 1959, 33).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | собкаю | собкаємо |
2 особа | собкаєш | собкаєте |
3 особа | собкає | собкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | собкатиму | собкатимемо |
2 особа | собкатимеш | собкатимете |
3 особа | собкатиме | собкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | собкав | собкали |
Жіночий рід | собкала | |
Середній рід | собкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | собкаймо | |
2 особа | собкай | собкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | собкаючи | |
Минулий час | собкавши |