СОЛОДКОМОВНО. Присл. до солодкомовний. Із дівчатами розмовляє він не своїм голосом, солодкомовно, влесливо, під дівочий голос ладить (Горд., Дівчина.., 1954, 183); - Дай, думаю, по-свояцьки, загляну до вас перед дощем, - солодкомовно заговорив дядечко (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 33).