сороківець
СОРОКІВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що сороківка 1.- Пан дає по два сороківці за день орання (Фр., VIII, 1952, 10); Рябі забралися в панське просо й розкошували доти, доки їх не зайняв лановий.. Вони, може, на сороківець зробили шкоди, а з чоловіка витягнуть карбованців з п'ять (Стельмах, І, 1962, 568).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сороківець | сороківці |
Родовий | сороківця | сороківців |
Давальний | сороківцеві, сороківцю | сороківцям |
Знахідний | сороківець | сороківці |
Орудний | сороківцем | сороківцями |
Місцевий | на/у сороківці | на/у сороківцях |
Кличний | сороківцю | сороківці |