сорт
СОРТ, у, ч. 1. Категорія, розряд якого-небудь товару щодо його якості. Обносять [гостей] якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (Коцюб., III, 1956, 425); Купив-таки [батько] велосипед дочці Марині - шість місяців довелось економити: курити третій сорт тютюну замість вищого (Смолич, Мир.., 1958, 60); // Різновид предмета, товару, виробу однакового матеріалу, однієї виробки і т. ін. Вари, республіко, сталь, вари всіх сортів, і на рало, і на зброю, і на машину, і на рейки (Ю. Янов., II, 1958, 242); Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Довж., І, 1958, 412); Олена не розумілась на сортах кави (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Сорти латуні; // розм. Група людей різного суспільного і майнового стану. Не нашого сорту, іди собі к чорту (Номис, 1864, № 9434); Усяка губернія розписана на уїзди, а що люди.. у слободах та у селах живуть, так ті розписані по своєму сорту (Кв.-Осн., VI, 1957, 664).
Перший (первий) сорт: а) найкращий, найвищої якості. - Ось, Зою, матеріал [до стіннівки] перший сорт. Ану, намалюй їх так, щоб весь цех сміявся! (Собко, Біле полум'я, 1952, 261); б) дуже добре, якнайкраще. [Xрапко:] Чому не взятись? Оборудуєм це діло - первий сорт! (Мирний, V, 1955, 125).
2. Культурні рослини, що відрізняються від інших рослин цього самого виду певними біологічними й господарськими властивостями. Вона вивела сорт посухостійкої пшениці (Донч., V, 1957, 238); На виноградниках люди збирають пізні сорти винограду (Томч., Готель.., 1960, 38).
3. розм., ірон. Характер, якість чого-небудь. Як Ви думаєте, чи моя поезія такого сорту, щоб її триматися хоч одною рукою..? (Л. Укр., V, 1956, 140); Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Вишня, І, 1956, 174).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сорт | сорти |
Родовий | сорту | сортів |
Давальний | сортові, сорту | сортам |
Знахідний | сорт | сорти |
Орудний | сортом | сортами |
Місцевий | на/у сорті | на/у сортах |
Кличний | сорте | сорти |
сортовий
СОРТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до сорт 1, 2. Перевірені гібриди, якщо вони задовольняють усі вимоги, що ставляться до сорту, розмножуються у великій кількості, одержують сортову назву і передаються виробництву (Юним мічур.., 1955, 59); // Стос. до сорту. При сортовому прополюванні виривають усі нетипові рослини для даного сорту (Ол. та ефір. культ., 1956, 284); Поставлено завдання рішуче поліпшити насінництво зернових культур і.. перейти на суцільні сортові посіви (Рад. Укр., 25.VI 1957, 1).
2. Який належить до високого, цінного або спеціального сорту (у 1, 2 знач.). Наказано було сортовий ліс ближче до вагонів підкинути (Мур., Бук. повість, 1959, 175); Одне з важливих завдань нового п'ятиріччя - повне освоєння сівозмін і перехід до посівів тільки високоякісним сортовим насінням (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 174); Сортове залізо; Сортове насіння.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сортовий | сортова | сортове | сортові |
Родовий | сортового | сортової | сортового | сортових |
Давальний | сортовому | сортовій | сортовому | сортовим |
Знахідний | сортовий, сортового | сортову | сортове | сортові, сортових |
Орудний | сортовим | сортовою | сортовим | сортовими |
Місцевий | на/у сортовому, сортовім | на/у сортовій | на/у сортовому, сортовім | на/у сортових |