спахати
СПАХАТИ, аю, аєш і СПАХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАХНУТИ, ну, неш, док. Те саме, що спалахувати. Жар жеврів і вряди-годи спахав на головешках (Н.-Лев., IV, 1956, 239); Спахнув сірник, і в блідому світлі з'явилась перед нею велика фігура о. Василя (Коцюб.. І, 1955, 316); То тут, то там у вікнах хати спахне вогонь і гасне знов (Гонч., Вибр., 1959, 344); Спахне - ударить - прогримить, затихне за горою - і вже спішить і вже шумить вгорі над головою (Тич., І, 1957, 67); Шинкар поглядав на його - неласкавий був погляд той: неначе яка іскра спахувала з чорного його ока (Вовчок, І, 1955, 243); Спахнули очі тепло й чисто... (Сос., II, 1958, 429); Погладила [вчителька] його по голові й глибоко заглянула йому в вічі. І дитина спахнула виразом такої вдяки за цю ласку, що вже сміливо полізла на своє місце (Дн. Чайка, Тв., 1960, 103); - Він палкий, а одхідливий. Спахне, розсердиться та зараз і одійде (Н.-Лев., VI, 1966, 365); Вона з досади скрасніла, оця Настя Певна, спахнула червоніш від коралів, що їй шию обтяжували (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 505); Рум'янець густий спахував на личку (Вовчок, І, 1955, 192).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спахаю | спахаємо |
2 особа | спахаєш | спахаєте |
3 особа | спахає | спахають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спахатиму | спахатимемо |
2 особа | спахатимеш | спахатимете |
3 особа | спахатиме | спахатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спахав | спахали |
Жіночий рід | спахала | |
Середній рід | спахало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спахаймо | |
2 особа | спахай | спахайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спахаючи | |
Минулий час | спахавши |