спаяний
СПАЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спаяти. В єгипетських пірамідах знайдено золоті речі, спаяні оловом і золотом (Знання.., 2, 1966, 30); У віршах поета [М. П. Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (Іст. укр. літ., II, 1956, 516); Народи соціалістичних республік, спаяні спільною боротьбою за єдині цілі, добровільно створили у грудні 1922 року на принципах повної рівності єдину могутню державу (Ком. Укр., 7, 1968, 32); * Образно. Небо - прозора льодяна скеля, слизька, холодна,.. наглухо спаяна морозом,- не проб'єш, не розломиш (Тют., Вир, 1964, 470); // у знач. прикм. Колгосп - наш спільний дім, наша сім'я. І сім'я ця мусить бути дружною, спаяною. Кожний за всіх і всі за одного (Ком. Укр., 12, 1969, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спаяний | спаяна | спаяне | спаяні |
Родовий | спаяного | спаяної | спаяного | спаяних |
Давальний | спаяному | спаяній | спаяному | спаяним |
Знахідний | спаяний, спаяного | спаяну | спаяне | спаяні, спаяних |
Орудний | спаяним | спаяною | спаяним | спаяними |
Місцевий | на/у спаяному, спаянім | на/у спаяній | на/у спаяному, спаянім | на/у спаяних |