спустіння
СПУСТІННЯ, я, с. Стан за знач. спустіти 2. Історики заперечують факт цілковитого спустіння Київщини після монгольської навали (Від давнини.., І, 1960, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спустіння | спустіння |
Родовий | спустіння | спустінь |
Давальний | спустінню | спустінням |
Знахідний | спустіння | спустіння |
Орудний | спустінням | спустіннями |
Місцевий | на/у спустінні | на/у спустіннях |
Кличний | спустіння | спустіння |