співкурсниця
СПІВКУРСНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співкурсник. Зненацька виплило обличчя однієї колишньої жінчиної співкурсниці, Нонни, вона лишилась в аспірантурі, жила в гуртожитку (Мушк., День.., 1967, 165).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співкурсниця | співкурсниці |
Родовий | співкурсниці | співкурсниць |
Давальний | співкурсниці | співкурсницям |
Знахідний | співкурсницю | співкурсниць |
Орудний | співкурсницею | співкурсницями |
Місцевий | на/у співкурсниці | на/у співкурсницях |
Кличний | співкурснице | співкурсниці |