срібно
СРІБНО. Присл. до срібний 4, 5. Річка срібно бігла внизу по долині (Собко, Нам спокій.., 1959, 5); Срібно, з перебоями задзеленчав дзвоник (Стельмах, Хліб.., 1959, 130); Голоси дівчат ще срібно бриніли в повітрі (Ткач, Черг. завдання, 1951, 8); // у знач. присудк. сл. Пройшла гроза і одшуміла злива... Як срібно скрізь. Як просторо кругом (Бичко, Вогнище, 1959, 120).
СРІБНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову срібний у 4 знач., напр.: срібнолистий і т. ін.; слову срібло у 1 знач., напр.: срібнокутий, срібнорудний, срібноцвяхований і т. ін.