стьожечка
СТЬОЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стьожка. В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (Н.-Лев., V, 1966, 138); Тьоті з мамою дерли шмаття на стьожечки (Смолич, II, 1958, 21); На голій шиї шофера за коміром гімнастьорки з чистим білим комірцем побачила [Марія] чорну стьожечку крові (Ле, Клен. лист, 1960, 32); * У порівн. Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стьожечка | стьожечки |
Родовий | стьожечки | стьожечок |
Давальний | стьожечці | стьожечкам |
Знахідний | стьожечку | стьожечки |
Орудний | стьожечкою | стьожечками |
Місцевий | на/у стьожечці | на/у стьожечках |
Кличний | стьожечко | стьожечки |