субстанціональний
СУБСТАНЦІОНАЛЬНИЙ, а, е, книжн. Стос. до субстанції; який є субстанцією. Дуже глибоке зауваження подав Бєлінський, сказавши, що пафос поеми [М. Гоголя «Мертві душі»] полягає в протиріччі суспільних форм російського життя з його глибоким субстанціональним началом, тобто із незмірними творчими силами, закладеними в народі (Рильський, III, 1955, 222).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | субстанціональний | субстанціональна | субстанціональне | субстанціональні |
Родовий | субстанціонального | субстанціональної | субстанціонального | субстанціональних |
Давальний | субстанціональному | субстанціональній | субстанціональному | субстанціональним |
Знахідний | субстанціональний, субстанціонального | субстанціональну | субстанціональне | субстанціональні, субстанціональних |
Орудний | субстанціональним | субстанціональною | субстанціональним | субстанціональними |
Місцевий | на/у субстанціональному, субстанціональнім | на/у субстанціональній | на/у субстанціональному, субстанціональнім | на/у субстанціональних |