сіножатка
СІНОЖАТКА, и, ж., рідко. Те саме, що сіножать 2. Куплю тобі хатку, Іще й сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 145); Скаже було Хома: - Семене, вийди завтра на мою сіножатку підтяти там троха трави, твоя вже покошена! - Та чому не вийти? Вийду! - говорю (Фр., І, 1955, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сіножатка | сіножатки |
Родовий | сіножатки | сіножаток |
Давальний | сіножатці | сіножаткам |
Знахідний | сіножатку | сіножатки |
Орудний | сіножаткою | сіножатками |
Місцевий | на/у сіножатці | на/у сіножатках |
Кличний | сіножатко | сіножатки |