тарахкотіння
ТАРАХКОТІННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тарахкотіти та звуки, утворювані цією дією. Він [літак] кружляє над околишньою місцевістю, сповіщаючи тарахкотінням мотора про своє наближення (Трубл., І, 1955, 54); Малюкам, судячи в веселого гомону, що перекривав тарахкотіння трактора, було тепло і радісно, хоч.. шалений донецький вітер гнав площею крижану крупу і сухий неласкавий сніг (Рад. Укр., 8.ІІ 1967, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тарахкотіння | тарахкотіння |
Родовий | тарахкотіння | тарахкотінь |
Давальний | тарахкотінню | тарахкотінням |
Знахідний | тарахкотіння | тарахкотіння |
Орудний | тарахкотінням | тарахкотіннями |
Місцевий | на/у тарахкотінні | на/у тарахкотіннях |
Кличний | тарахкотіння | тарахкотіння |