терміновий
ТЕРМІНОВИЙ, а, е. 1. Який вимагав негайного виконання, вирішення; спішний. Ніч стояла, на жаль, місячна, але доручення було термінове, ніколи було чекати темних ночей (Ю. Янов., І, 1954, 150); Тато був зайнятий якоюсь терміновою роботою (Забіла, Катруся.., 1955, 78); Термінова справа; // Який потребує негайного доставлення або відправлення. Одного дня волів.. послали на станцію возити якісь термінові вантажі (Гончар, II, 1959, 354); З Турки він приніс термінову пошту (Чорн., Визвол. земля, 1959, 208); // у знач. ім. терміновий, вого, ч. Лист, пакет і т. ін., що потребує негайного доставлення або відправлення. Як куди швидко треба термінового або телеграму, так я ноги на плечі і прудкіше за машину доставлю (Ів., Таємниця, 1959, 62).
2. Обмежений певним терміном (див. термін1 1), який триває певний строк. Термінова позика; Термінові вклади.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | терміновий | термінова | термінове | термінові |
Родовий | термінового | термінової | термінового | термінових |
Давальний | терміновому | терміновій | терміновому | терміновим |
Знахідний | терміновий, термінового | термінову | термінове | термінові, термінових |
Орудний | терміновим | терміновою | терміновим | терміновими |
Місцевий | на/у терміновому, терміновім | на/у терміновій | на/у терміновому, терміновім | на/у термінових |