термін
ТЕРМІН1, у, ч . 1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк. Не раніш як за два місяці я зможу прислати дещо на Ваші руки. Постараюся зробити це скоріше, але як крайній термін - визначаю два місяці (Коцюб., III, 1956, 203); [Ромодан:] Я теж вважаю, що нараду треба відкласти... [Дремлюга:] На який термін? (Корн., II, 1955, 318); Термін служби відпаяної [рентгенівської] трубки в нормальних умовах експлуатації становить близько тисячі годин (Рентгеногр. мет., 1959, 15).
Річний (місячний і т. ін. ) термін - відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо). Павлик тільки-но відсидів тримісячний термін за першу книгу «Громадського друга» (Кол., Терен.., 1959, 318).
2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь. Пропустив я термін держання іспитів.. Тепер мені доведеться.. починати всі предмети з початку (Сам., II, 1958, 453); - Мені здається, що ви собі вже занадто дозволяєте. Термін мого вінчання вирішуватиму я (Вільде, Сестри.., 1958, 422).
На вказаний (певний і т. ін. ) термін - у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту. Дякую за запросини взяти уділ [участь] в ювілейному числі «Свободи». На вказаний термін постараюся вислати, що зможу (Коцюб., III, 1956, 248); Я вже понаписувала листи, і мене ждуть і в Чернівцях і у Львові на певний термін (Л. Укр., V, 1956, 334).
ТЕРМІН2, а, ч . 1. Слово або словосполучення, що означав чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. Русин умер.. Причини були дуже глибокі і висловлені [лікарями] дуже вченими термінами (Фр., II, 1950, 119); У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність. Тим часом це дуже місткий і дуже точний термін. Іноді його нічим і не заміниш. От, наприклад, заголовок відомої праці Потебні: «Из записок по теории словесності». Як його перекладеш? (Рильський, IX, 1962, 192); Пожежу, висловлюючись пожежним терміном, локалізовано (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 78).
2. розм. Будь-яке слово, будь-який вислів. От не люблю сього терміну [терміна «бабська пакость»], але тут ніякий інший не підходить (Л. Укр., V, 1956, 213); - Ви невихований. - Давайте не будемо вживати таких термінів. Вони мені нічого не говорять (Вільде, Сестри.., 1958, 518); // Слово або вислів, що вживається в тому чи іншому середовищі, на певній території, людьми певного фаху. Ранком пишу не в хаті, а надворі, як тільки нема «хляпавки» (чудовий буковинський термін для дощу) (Л. Укр., V, 1956, 339); Пізніше спав обов'язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! Хто знає термін «згедзкалась корова», Хто чув страшні слова - «зайшла у шкоду», ..Хто розуміє речі ці складні, Той.. пригадає свій дитячий вік Не завжди ідилічними словами (Рильський, II, 1960, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | термін | терміни |
Родовий | терміна | термінів |
Давальний | термінові, терміну | термінам |
Знахідний | термін | терміни |
Орудний | терміном | термінами |
Місцевий | на/у терміні | на/у термінах |
Кличний | терміне | терміни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | термін | терміни |
Родовий | терміну | термінів |
Давальний | термінові, терміну | термінам |
Знахідний | термін | терміни |
Орудний | терміном | термінами |
Місцевий | на/у терміні | на/у термінах |
Кличний | терміне | терміни |
терміновий
ТЕРМІНОВИЙ, а, е. 1. Який вимагав негайного виконання, вирішення; спішний. Ніч стояла, на жаль, місячна, але доручення було термінове, ніколи було чекати темних ночей (Ю. Янов., І, 1954, 150); Тато був зайнятий якоюсь терміновою роботою (Забіла, Катруся.., 1955, 78); Термінова справа; // Який потребує негайного доставлення або відправлення. Одного дня волів.. послали на станцію возити якісь термінові вантажі (Гончар, II, 1959, 354); З Турки він приніс термінову пошту (Чорн., Визвол. земля, 1959, 208); // у знач. ім. терміновий, вого, ч. Лист, пакет і т. ін., що потребує негайного доставлення або відправлення. Як куди швидко треба термінового або телеграму, так я ноги на плечі і прудкіше за машину доставлю (Ів., Таємниця, 1959, 62).
2. Обмежений певним терміном (див. термін1 1), який триває певний строк. Термінова позика; Термінові вклади.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | терміновий | термінова | термінове | термінові |
Родовий | термінового | термінової | термінового | термінових |
Давальний | терміновому | терміновій | терміновому | терміновим |
Знахідний | терміновий, термінового | термінову | термінове | термінові, термінових |
Орудний | терміновим | терміновою | терміновим | терміновими |
Місцевий | на/у терміновому, терміновім | на/у терміновій | на/у терміновому, терміновім | на/у термінових |