тираноборець
ТИРАНОБОРЕЦЬ, рця, ч. Політичний або громадський діяч, який бореться проти абсолютизму, тиранії (у 2 знач.). Поет-революціонер, поет-тираноборець.., він [Т. Шевченко] зоставив нам у своїй творчості найкращий виквіт своєї душі - нездоланну волелюбність, гуманність, чисту, як сонце, мрію про вселюдське братерство і щастя (Літ. Укр., 30.V 1964, 2); Переважна більшість авторів-самоуків, які писали про Леніна, змальовували його передусім як тираноборця, визволителя народів світу, вождя світового пролетаріату (Рад. літ-во, 11, 1971, 23); Нам дорогий в її поезії образ Прометея, який Леся Українка підносить, ідучи за Шевченком. Прометей! Богоборець, тираноборець - образ волелюбного народу, символ його духу (Рад. Укр., 25.II 1971, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тираноборець | тираноборці |
Родовий | тираноборця | тираноборців |
Давальний | тираноборцеві, тираноборцю | тираноборцям |
Знахідний | тираноборця | тираноборців |
Орудний | тираноборцем | тираноборцями |
Місцевий | на/у тираноборці, тираноборцеві | на/у тираноборцях |
Кличний | тираноборцю | тираноборці |