товстокорий
ТОВСТОКОРИЙ, а, е. Який має товсту кору, кірку, з товстою корою, кіркою. Забарабанила наша картеч [зерно] по тарілках, по графинах, по головах гостей. Од бритої голови Адама Антоновича, як град од пудового товстокорого кавуна, одскакує (Ряб., Жайворонки, 1957, 151); * Образно. - З чого б ото сміятись? Весело тобі, радієш, пень товстокорий, - тремтячими губами прошипіла Мотря (Коп., Вибр., 1953, 433).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | товстокорий | товстокора | товстокоре | товстокорі |
Родовий | товстокорого | товстокорої | товстокорого | товстокорих |
Давальний | товстокорому | товстокорій | товстокорому | товстокорим |
Знахідний | товстокорий, товстокорого | товстокору | товстокоре | товстокорі, товстокорих |
Орудний | товстокорим | товстокорою | товстокорим | товстокорими |
Місцевий | на/у товстокорому, товстокорім | на/у товстокорій | на/у товстокорому, товстокорім | на/у товстокорих |