трахкати
ТРАХКАТИ, аю, аєш, недок., розм . 1. Утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.). Трахкаючи колесами, пароплав поспішив до пристані (Коп., Вибр., 1953, 439); Трахкали розкотисті постріли; // безос. Стріляти. Трахкало десь збоку. Над головою хурчали осколки й опадали, гупаючи, мов груші (Гончар, III, 1959, 47).
2. Сильно, з гуркотом ударяти, стукати; торохкати (у 2 знач.). Трахкало в розмаху дерево об дерево (Хотк., II, 1966, 220).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трахкаю | трахкаємо |
2 особа | трахкаєш | трахкаєте |
3 особа | трахкає | трахкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трахкатиму | трахкатимемо |
2 особа | трахкатимеш | трахкатимете |
3 особа | трахкатиме | трахкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трахкав | трахкали |
Жіночий рід | трахкала | |
Середній рід | трахкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трахкаймо | |
2 особа | трахкай | трахкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трахкаючи | |
Минулий час | трахкавши |