троща
ТРОЩА, і, ж., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б'є грудьми,.. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Фр., X, 1954, 383); Збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні [джерела] І от на дрижачій,.. прозорій шибі [поверхні води] починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Кобр., Вибр., 1954, 11); * У порівн. Юдка був переконаний, що на його голові буяє волос, мов троща краєм ставу (Март., Тв., 1954, 310).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | троща | трощі |
Родовий | трощі | трощ |
Давальний | трощі | трощам |
Знахідний | трощу | трощі |
Орудний | трощею | трощами |
Місцевий | на/у трощі | на/у трощах |
Кличний | троще | трощі |