трісочка
ТРІСОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до тріска. - Назбирає [син] трісочок оце та й майструє хатку чи там хлівець (Тесл., З книги життя, 1949, 16); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Головко, II, 1957, 28); Сірник ледве тремтів у руці Аксель, яка, схилившись на коліна, стежила за вогником, що поволеньки скручував білу трісочку (Досв., Вибр., 1959, 267); - Я поб'ю на тобі оце мотовило на трісочки, як ти не впиниш своєї жінки! (Н.-Лев., II, 1956, 299); * У порівн. Задня керма хруснула, мов трісочка (Хотк., II, 1966, 391); Шхуну знов кидало з хвилі на хвилю, як трісочку (Тулуб, В степу.., 1964, 288).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трісочка | трісочки |
Родовий | трісочки | трісочок |
Давальний | трісочці | трісочкам |
Знахідний | трісочку | трісочки |
Орудний | трісочкою | трісочками |
Місцевий | на/у трісочці | на/у трісочках |
Кличний | трісочко | трісочки |