тюрлюкати
ТЮРЛЮКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати. У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Ю. Янов., І, 1954, 290).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тюрлюкаю | тюрлюкаємо |
2 особа | тюрлюкаєш | тюрлюкаєте |
3 особа | тюрлюкає | тюрлюкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тюрлюкатиму | тюрлюкатимемо |
2 особа | тюрлюкатимеш | тюрлюкатимете |
3 особа | тюрлюкатиме | тюрлюкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тюрлюкав | тюрлюкали |
Жіночий рід | тюрлюкала | |
Середній рід | тюрлюкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тюрлюкаймо | |
2 особа | тюрлюкай | тюрлюкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тюрлюкаючи | |
Минулий час | тюрлюкавши |