убезпечувати
УБЕЗПЕЧУВАТИ (ВБЕЗПЕЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УБЕЗПЕЧИТИ (ВБЕЗПЕЧИТИ), чу, чиш, док., перех . 1. Захищати, охороняти від чого-небудь; запобігати якійсь небезпеці. Кохана! Не тремти перед мечем кривавим, Він радощі земні вбезпечує всім нам... (П. Куліш, Вибр., 1969, 375); Козацький одяг, добра шабля і слава цілком убезпечили його [Богуна] від усяких несподіванок (Кач., Вибр., 1953, 42); Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах - Вишгороді, Білгороді, Каневі і Переяславлі - садить княжити своїх синів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 569).
2. чим, рідко. Те саме, що забезпечувати 1. Сподівався [Антін Андрійович], що за допомогою своєї майстерні він зможе убезпечити себе достатнім реманентом, щоб перегорнути ще не зрушені землі, на яких незабаром забуяє благодатне море хлібів (Добр., Очак. розмир, 1965, 200).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убезпечую | убезпечуємо |
2 особа | убезпечуєш | убезпечуєте |
3 особа | убезпечує | убезпечують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убезпечуватиму | убезпечуватимемо |
2 особа | убезпечуватимеш | убезпечуватимете |
3 особа | убезпечуватиме | убезпечуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | убезпечував | убезпечували |
Жіночий рід | убезпечувала | |
Середній рід | убезпечувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убезпечуймо | |
2 особа | убезпечуй | убезпечуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | убезпечуючи | |
Минулий час | убезпечувавши |