уболівальник
УБОЛІВАЛЬНИК (ВБОЛІВАЛЬНИК), а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь. Келембет спробував запитати його про стан здоров'я - Мехтодій Мехтодійович послав його к чорту.. Уболівальник тобі знайшовся, будь ти неладний (Ю. Янов., II, 1954, 102); // Пристрасний любитель спортивних змагань. Іван з рахівником грають в шахмати [шахи], зібравши біля себе цілий гурт уболівальників (Головко, І, 1957, 395); Ніяких особливих чоловічих звичок та пристрастей [батько] не мав: ні мисливець, ні рибалка, ні грибник, ба навіть не футбольний уболівальник (Коз., Листи.., 1967, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уболівальник | уболівальники |
Родовий | уболівальника | уболівальників |
Давальний | уболівальникові, уболівальнику | уболівальникам |
Знахідний | уболівальника | уболівальників |
Орудний | уболівальником | уболівальниками |
Місцевий | на/у уболівальнику, уболівальникові | на/у уболівальниках |
Кличний | уболівальнику | уболівальники |