упокоюватися
УПОКОЮВАТИСЯ (ВПОКОЮВАТИСЯ), оююся, оюєшся, недок., УПОКОЇТИСЯ (ВПОКОЇТИСЯ), оюся, оїшся, док., заст . 1. Віддаватися повному спокою, відпочинку; // Заспокоюватися. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось (Мирний, II, 1954, 253).
2. Умирати. Я ж кажу, що якби устав хто-небудь з дідів наших, що годів сімдесят як упокоївся, то і не пізнав би.., не розібрав би, де город самий (Кв.-Осн., II, 1956, 309); Упокоївся кандидат на кошового Запорозької Січі від кулі з власного його нагана (Вишня, І, 1956, 274).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упокоююся | упокоюємося |
2 особа | упокоюєшся | упокоюєтеся |
3 особа | упокоюється | упокоюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упокоюватимуся | упокоюватимемося |
2 особа | упокоюватимешся | упокоюватиметеся |
3 особа | упокоюватиметься | упокоюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | упокоювався | упокоювалися |
Жіночий рід | упокоювалася | |
Середній рід | упокоювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упокоюймося | |
2 особа | упокоюйся | упокоюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | упокоюючись | |
Минулий час | упокоювавшись |