уречевити
УРЕЧЕВИТИ див. уречевлювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уречевлю | уречевимо |
2 особа | уречевиш | уречевите |
3 особа | уречевить | уречевлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уречевив | уречевили |
Жіночий рід | уречевила | |
Середній рід | уречевило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уречевімо | |
2 особа | уречеви | уречевіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | уречевивши |