учительша
УЧИТЕЛЬША, і, ж., розм. 1. Те саме, що учителька. Доведеться витерпіти від батька який десяток різок чи від учительші знову там десяток-півтора лінійок (Мик., II, 1957, 110).
2. Дружина учителя. В дверях гостиної [вітальні] з'явилась висока, гарна постать горобцівського вчителя школи, а за ним слідком увійшла його жінка.. Вчительша обернулась до столу і вгляділа коло стола на стільці писаршу (Н.-Лев., IV, 1956, 67); Панасикова он інакше й не зве себе, тільки учительшею. Сердиться, коли хто інакше до неї звернеться (Збан., Малин. дзвін, 1958, 215).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | учительша | учительші |
Родовий | учительші | учительш |
Давальний | учительші | учительшам |
Знахідний | учительшу | учительш |
Орудний | учительшею | учительшами |
Місцевий | на/у учительші | на/у учительшах |
Кличний | учительше | учительші |