ушпарити
УШПАРИТИ (ВШПАРИТИ), рю, риш, док., розм. Ударити з силою; зробити щось з силою, швидко, енергійно. - Тут лейтенант як вшпарить по гітлерівцях з одного боку, ну, а я з другого (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 527); // Заграти, заспівати і т. ін. завзято, з запалом; // Почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.). - Хоч би добрий дощ ушпарив на їхні мундири! (Гончар, II, 1959, 358).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ушпарю | ушпаримо |
2 особа | ушпариш | ушпарите |
3 особа | ушпарить | ушпарять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ушпарив | ушпарили |
Жіночий рід | ушпарила | |
Середній рід | ушпарило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ушпармо | |
2 особа | ушпар | ушпарте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ушпаривши |