фамільний
ФАМІЛЬНИЙ, а, е. 1. заст. Прикм. до фамілія 2; родовий. Це була натура добра зроду, але зовсім попсована фамільними традиціями панства (Н.-Лев., II, 1956, 39); Найпоширенішими в минулому були герби особисті й фамільні (Наука.., 6, 1978, 40); // Належний фамілії (у 2 знач.). Десять коломийських возів було вивершено фамільним посудом - золотими келихами, срібними блюдами, розшитими обрусами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 354).
2. діал. Прикм. до фамілія 3; належний фамілії (у 3 знач.); родинний. Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками (Чаб., Балкан. весна, 1960, 90).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фамільний | фамільна | фамільне | фамільні |
Родовий | фамільного | фамільної | фамільного | фамільних |
Давальний | фамільному | фамільній | фамільному | фамільним |
Знахідний | фамільний, фамільного | фамільну | фамільне | фамільні, фамільних |
Орудний | фамільним | фамільною | фамільним | фамільними |
Місцевий | на/у фамільному, фамільнім | на/у фамільній | на/у фамільному, фамільнім | на/у фамільних |