фетиш
ФЕТИШ, иша, ч . 1. За уявленнями первісної людини - предмет, наділений надприродною, чудодійною силою, що був об'єктом релігійного обожнювання.
2. перен. Річ або людина, яку обожнюють, перед якою сліпо схиляються. Таким чином, загадка грошового фетиша є загадка товарного фетиша взагалі; в грошах вона лише сильніше вражає нас своїм сліпучим блиском (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 97); До культурної спадщини підходить він [пролетаріат] із критицизмом.., що не визнає жодних фетишів, жодної метафізики, жодної нелогічності (Еллан, II, 1958, 83); Спорт це був наш світ, наш фетиш (Смолич, І, 1947,7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фетиш | фетиші |
Родовий | фетиша | фетишів |
Давальний | фетишеві, фетишу | фетишам |
Знахідний | фетиш, фетиша | фетиші, фетишів |
Орудний | фетишем | фетишами |
Місцевий | на/у фетиші, фетишу, фетишеві | на/у фетишах |
Кличний | фетишу | фетиші |