фігурувати
ФІГУРУВАТИ, ую, уєш, недок. Бути наявним, присутнім де-небудь. Назва села була старовинна і на карті нашої Батьківщини фігурувала здавна (Смолич, День.., 1950, 123); Варто б було скласти гербарій квітів Параски Власенко за її малюнками. Тут би фігурували і волошки, і сон, і рожа (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 22); // Бути відзначеним, позначеним, згаданим де-небудь. На окладинці [обкладинці] Ви не поставили свого ймення, а вже ж мали на то право, бо ж Ваша робота - трохи чи не половина книжки.. Щиро Вам признаюся, що мені принадніше було б фігурувати поруч Вас, ніж самому (Крим., Вибр., 1965, 596); На ярмарку ходило вже кілька версій вчорашньої події - Параскіца фігурувала як родима відьма (Коцюб., І, 1955, 269); // Бути зображеним. Це має бути незвичайна повість. В ній фігуруватимуть «нові люди» при ділі, люди з духом Рахметова (Кол., Терен.., 1959, 345).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фігурую | фігуруємо |
2 особа | фігуруєш | фігуруєте |
3 особа | фігурує | фігурують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фігуруватиму | фігуруватимемо |
2 особа | фігуруватимеш | фігуруватимете |
3 особа | фігуруватиме | фігуруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фігурував | фігурували |
Жіночий рід | фігурувала | |
Середній рід | фігурувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фігуруймо | |
2 особа | фігуруй | фігуруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фігуруючи | |
Минулий час | фігурувавши |