ХВИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хвиськати і хвисьнути. Вхопив [Іул Енейович] камінчик,- прицілився, ..І Ремула по лобу хвись! (Котл.. І, 1952, 237); Тут хвись! шабельки засвистіли, Цок-цок! - і іскри полетіли; Один другого полосять! (Котл., І, 1952, 291).