хитний
ХИТНИЙ, а, е, техн. Який хитається. Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні підтримуючі затискачі (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хитний | хитна | хитне | хитні |
Родовий | хитного | хитної | хитного | хитних |
Давальний | хитному | хитній | хитному | хитним |
Знахідний | хитний, хитного | хитну | хитне | хитні, хитних |
Орудний | хитним | хитною | хитним | хитними |
Місцевий | на/у хитному, хитнім | на/у хитній | на/у хитному, хитнім | на/у хитних |
хитнути
ХИТНУТИ див. хитати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хитну | хитнемо |
2 особа | хитнеш | хитнете |
3 особа | хитне | хитнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хитнув | хитнули |
Жіночий рід | хитнула | |
Середній рід | хитнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хитнімо | |
2 особа | хитни | хитніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хитнувши |