хрумкотливий
ХРУМКОТЛИВИЙ, а, е. Те саме, що хрумкий. Оця гаряча картопля в кожушках та хрумкотливі, наче свіжі, огірочки з погреба.. здалися Данькові за найсмачніші у світі наїдки (Гончар, Таврія.., 1957, 433); Михайло згадував лісових кізочок і мимоволі заздрив їм. Які вони щасливі! Лежать десь зараз на сухому листячку, ..і сняться їм запашні трави, зелене листя й хрумкотливе духмяне сінце (Загреб., Європа 45, 1959, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хрумкотливий | хрумкотлива | хрумкотливе | хрумкотливі |
Родовий | хрумкотливого | хрумкотливої | хрумкотливого | хрумкотливих |
Давальний | хрумкотливому | хрумкотливій | хрумкотливому | хрумкотливим |
Знахідний | хрумкотливий, хрумкотливого | хрумкотливу | хрумкотливе | хрумкотливі, хрумкотливих |
Орудний | хрумкотливим | хрумкотливою | хрумкотливим | хрумкотливими |
Місцевий | на/у хрумкотливому, хрумкотливім | на/у хрумкотливій | на/у хрумкотливому, хрумкотливім | на/у хрумкотливих |