хрящик
ХРЯЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хрящ1. Як відомо, кістки з'являються у людини не одразу. Вони проходять довгий і багато в чому загадковий шлях розвитку від слабеньких хрящиків у зародків до добре розвинутого скелета дорослих (Наука.., 5, 1967, 30); А мати все пригощає сина: - Ось тобі хрящик... Ти ж любиш,- підкладає вона йому гарячої найніжнішої баранини (Гончар, Тронка, 1963, 10); Він роздуває тонкі ніздрі довгого з хрящиком носа, смішно, двома цівками, як з паровоза, випускає дим (Коз., Вибр., 1947, 16); Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка, гидливо виглядали з-під її шкури невеличкі хрящики-кісточки (Мирний, IV, 1955, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хрящик | хрящики |
Родовий | хрящика | хрящиків |
Давальний | хрящикові, хрящику | хрящикам |
Знахідний | хрящик | хрящики |
Орудний | хрящиком | хрящиками |
Місцевий | на/у хрящику | на/у хрящиках |
Кличний | хрящику | хрящики |