циркацтво
ЦИРКАЦТВО, а, с., розм. Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку. Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (Мист., 6, 1955, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | циркацтво | циркацтва |
Родовий | циркацтва | циркацтв |
Давальний | циркацтву | циркацтвам |
Знахідний | циркацтво | циркацтва |
Орудний | циркацтвом | циркацтвами |
Місцевий | на/у циркацтві | на/у циркацтвах |
Кличний | циркацтво | циркацтва |