циркуляр
ЦИРКУЛЯР, а, ч. Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. - Написав [віце-губернатор] циркуляра, щоб ми.. збирали всякі відомості про те, як живуть малороси, які у їх звичаї (Мирний, IV, 1955, 372); - Приходжу ближче, народу купа, а возний усередині вичитує циркуляр із губернії: панам за панщину призначена заплата (Фр., VIII, 1952, 22); Валуєвський циркуляр 1863 року про заборону друкувати книги і журнали українською мовою не дав тих результатів, яких чекав царський уряд (Життя К.-Карого, 1957, 39); - Який там секрет?! Це й тебе стосується,- відповів Євген Панасович, вдивляючись в листочок цигаркового паперу, густо подзьобаний чорним ряботінням літер друкарської машинки. - Це ніби циркуляр з губполітосвіти, щоб розгортали серед населення роботу (Речм., Весн. грози, 1961, 84); *Образно. [Валя:] Даню, ти що - дратуєшся зі мною? Думаєш, Валя - якийсь циркуляр? Ходяча резолюція? (Мокр., П'єси, 1959, 206); // заст. Послання, звернення. [Селім:] Я вже заготував циркуляр до крамарів про пожертвування цукерок на користь дітей селян неврожайних округів. (Виймає папірець ). Прочитайте. [Зоя:] Навіщо? Нехай уже вони читають, а я підпишу... Тут усе написано? (Сам., II, 1958, 196).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | циркуляр | циркуляри |
Родовий | циркуляра | циркулярів |
Давальний | циркулярові, циркуляру | циркулярам |
Знахідний | циркуляр | циркуляри |
Орудний | циркуляром | циркулярами |
Місцевий | на/у циркулярі | на/у циркулярах |
Кличний | циркуляре | циркуляри |