цямкати
ЦЯМКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що плямкати. Панотець їв, їв і нараз перестав. Витріщив очі й цямкав губами. - Гм, не можу їсти, - говорив ніби до себе (Март., Тв., 1954, 432); // зневажл. Говорити, плямкаючи губами. - Позбирав людей і цямкає, сміття! - Хто позбирав? - А той же, ваш жених (Кач., II, 1958, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цямкаю | цямкаємо |
2 особа | цямкаєш | цямкаєте |
3 особа | цямкає | цямкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цямкатиму | цямкатимемо |
2 особа | цямкатимеш | цямкатимете |
3 особа | цямкатиме | цямкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цямкав | цямкали |
Жіночий рід | цямкала | |
Середній рід | цямкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цямкаймо | |
2 особа | цямкай | цямкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цямкаючи | |
Минулий час | цямкавши |